Плани щодо налагодження виробництва ракет для американських систем протиповітряної оборони Patriot в Україні можуть бути реалізовані значно пізніше, ніж очікувалося. Попри активний діалог між Києвом і Вашингтоном, укласти відповідну угоду до початку найближчої зими, найімовірніше, не вдасться. Таку оцінку озвучив постійний представник США при НАТО Меттью Вітакер, фактично підтвердивши, що процес є набагато складнішим, ніж здавалося на перший погляд.
Його заява пролунала на тлі постійних дискусій щодо посилення української системи протиповітряної оборони, яка вже понад чотири роки залишається одним із ключових елементів захисту країни від масованих повітряних атак. Саме комплекси Patriot довели свою ефективність у перехопленні балістичних ракет, що зробило питання забезпечення України достатньою кількістю ракет-перехоплювачів стратегічно важливим.
Чому домовленість відкладається
За словами Меттью Вітакера, переговори між Сполученими Штатами та Україною тривають, однак поки що жодних фінальних рішень оголошувати не готові. Він наголосив, що йдеться про довгострокові виробничі програми, які потребують значної юридичної, технічної та політичної підготовки.
Представник США при НАТО зазначив, що реалізувати такі масштабні контракти до найближчої зими практично неможливо. Це означає, що українська сторона не зможе найближчим часом розраховувати на запуск власного виробництва ракет для Patriot навіть за умови успішного завершення переговорів.
Водночас Вітакер дав зрозуміти, що робота над можливими форматами співпраці не припиняється. За його словами, сторони продовжують шукати рішення, які дозволять розширити оборонне партнерство між двома державами.
Чому ракети Patriot настільки складно виробляти
Основною перепоною залишаються американські технологічні обмеження. Ракети серії PAC-3 належать до найбільш сучасних засобів протиракетної оборони, а їхній експорт та передача технологій перебувають під жорстким державним контролем США.
Йдеться не лише про передачу креслень чи виробничої документації. Такі програми включають доступ до високотехнологічних компонентів, програмного забезпечення, систем наведення, секретних матеріалів і виробничих процесів, що десятиліттями розроблялися американською оборонною промисловістю.
Саме тому Вашингтон традиційно дуже обережно підходить до будь-яких рішень щодо локалізації виробництва подібної зброї навіть серед найближчих союзників.
Який варіант співпраці розглядають США
Попри складність передачі технологій, американська сторона не виключає інший формат взаємодії. Як пояснив Меттью Вітакер, зараз обговорюються варіанти спільного виробництва окремих компонентів або участі українських підприємств у міжнародних виробничих ланцюгах.
Такий підхід дозволив би поступово розширювати можливості українського оборонно-промислового комплексу без повної передачі критично важливих технологій. Крім того, це могло б скоротити терміни постачання окремих елементів і зробити співпрацю між країнами більш довгостроковою.
Подібна модель уже використовується США в роботі з окремими партнерами по НАТО, коли різні вузли та компоненти складної військової техніки виготовляються на підприємствах кількох держав.
Позиція Дональда Трампа
Додаткову увагу до теми привернула і позиція президента США Дональда Трампа. Він раніше заявив, що американська влада повинна максимально обережно ставитися до передачі технологій виробництва сучасного озброєння іншим державам.
За словами Трампа, наразі між Києвом та Вашингтоном відсутні домовленості щодо видачі ліцензій на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot. Він також висловив сумнів, що такі ліцензії можуть бути надані найближчим часом.
Американський президент наголосив, що технології такого рівня є надзвичайно чутливими з погляду національної безпеки Сполучених Штатів, а тому рішення щодо їх передачі ухвалюються вкрай виважено.
Що це означає для України
Відтермінування потенційної угоди не означає припинення військово-технічного співробітництва між Україною та США. Навпаки, переговори свідчать про пошук нових моделей взаємодії, які можуть забезпечити більш стійку систему виробництва оборонної продукції в перспективі.
Однак найближчої зими Україна, ймовірно, і надалі залежатиме від постачання готових ракет-перехоплювачів від міжнародних партнерів. Це означає, що питання стабільності поставок, збільшення виробництва на американських підприємствах та координації допомоги союзників залишатимуться критично важливими.
Разом із тим сам факт обговорення можливого розміщення виробництва окремих елементів Patriot в Україні демонструє високий рівень довіри між країнами та прагнення будувати довгострокове оборонне партнерство. Хоча швидких результатів очікувати не варто, переговорний процес триває, а остаточні рішення можуть визначити розвиток української системи протиповітряної оборони на багато років уперед.
