Вплив війни на повітря в Україні: перше комплексне дослідження змін забруднення та довгострокових наслідків

Українські вчені вперше детально проаналізували, як повномасштабна війна вплинула на атмосферу – від миттєвих сплесків забруднення після ракетних ударів до довгострокових змін через руйнування промислових об’єктів, перебої в енергетиці та зміни транспортної активності.



Українські науковці досліджують зміни повітря під час війни

Початок повномасштабного військового конфлікту у 2022 році створив унікальні умови для вивчення впливу бойових дій на якість повітря. До цього часу подібні дослідження були обмежені локальними подіями або випадками природних катастроф, тоді як Україна стала першою країною, де вчені отримали можливість комплексно оцінити зміни атмосфери в масштабі всієї держави.

Колектив Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та Національної академії наук України провів ґрунтовний аналіз, поєднавши наземні спостереження з супутниковими даними Sentinel-5 Precursor. За допомогою цих інструментів вони простежили, як забруднення атмосфери коливалося протягом 2022–2024 років, а також які фактори найбільше впливали на зміни у складі повітря.

Особлива увага була приділена тисячам вибухів, спричинених ракетними та дроновими атаками. Незважаючи на те, що мережа наземного моніторингу була обмежена, лише у 255 випадках вдалося інструментально підтвердити прямий вплив на приземний шар атмосфери. Ці дані показали, що короткострокові сплески забруднення можуть бути вражаючими: концентрації шкідливих домішок зростали в середньому на 100–400%, а в окремих екстремальних випадках перевищували початковий рівень більш ніж у десять разів.

Вчені підкреслюють, що дослідження дозволяє зрозуміти не лише миттєві ефекти від вибухів, а й довгострокові зміни, пов’язані з руйнуванням промислових підприємств, перебоями в енергопостачанні, масовим використанням дизельних генераторів, міграцією населення та змінами транспортної активності. Ці фактори створили нову реальність для атмосферної екології України.

Короткострокові сплески та локальні загрози

Аналіз показав, що найбільші миттєві підвищення забруднення припадали на райони безпосередньо поруч із зонами ударів. Концентрації твердих часток, діоксиду азоту та моноксиду вуглецю в таких місцях часто перевищували норму в кілька разів, створюючи потенційну небезпеку для здоров’я людей, що залишалися поблизу.

Локальні сплески забруднення відрізняються від загальних трендів тим, що вони виникають раптово і можуть поширюватися на десятки кілометрів залежно від погодних умов та напрямку вітру. Саме через це короткострокові ефекти бойових дій вимагають окремої уваги від екологів і медиків, оскільки вони формують миттєву, але небезпечну концентрацію шкідливих речовин.

У великих містах та промислових центрах концентрації шкідливих часток переважно знижувалися через зупинку виробництва та зменшення транспортного руху. Водночас на територіях, що безпосередньо зазнали бойових дій, навпаки, рівні забруднення зростали. Діоксид сірки демонстрував стійку тенденцію до підвищення, що пов’язано зі зміною структури енергоспоживання та використанням менш екологічних видів палива.

Незважаючи на відносне покращення якості повітря в окремих регіонах, локальні піки забруднення створюють додаткову загрозу для населення. Цей феномен вчені називають екологічним парадоксом війни: одночасне зменшення частини викидів і виникнення небезпечних локальних концентрацій шкідливих речовин.

Ключовим висновком є те, що короткострокові зміни атмосфери не менш важливі, ніж загальні середньорічні тенденції, оскільки саме вони формують найбільший ризик для здоров’я людей під час та після бойових дій.

Довгострокові наслідки для атмосфери

Дослідження також показало, що війна спричинила значні довгострокові зміни у складі повітря. Руйнування промислових підприємств, перебої в роботі енергетики та масове використання дизельних генераторів суттєво змінили структуру забруднень. У великих містах і промислових центрах спостерігалося зниження концентрацій твердих часток, NO₂ та CO, тоді як у прифронтових районах ці показники навпаки зростали.

Супутникові дані Sentinel-5 Precursor підтвердили загальне зниження рівня забруднення на території України. Зокрема, вертикальний стовп NO₂ у великих містах та вздовж лінії фронту зменшився на 10–30%, що свідчить про вплив зупинки промисловості та обмеження транспортного руху. Одним із найбільш показових прикладів стало зниження рівнів забруднення у районі Маріуполя після зупинки металургійного комбінату «Азовсталь».

Водночас не всі зміни були безпосередньо пов’язані з війною. Наприклад, зменшення концентрації формальдегіду на півночі України пояснюється сприятливими метеоумовами, які сприяли самоочищенню атмосфери. Це свідчить про те, що природні процеси та погодні чинники продовжують відігравати важливу роль у формуванні якості повітря навіть у воєнних умовах.

Довгострокові зміни мають важливе значення для формування післявоєнної стратегії управління атмосферним середовищем. Дані дослідження дозволяють зрозуміти, які галузі та райони потребують першочергових заходів відновлення та модернізації, а також допомагають прогнозувати наслідки для здоров’я населення.

Науковці відзначають, що результати дослідження можна використовувати для обґрунтування міжнародних претензій щодо компенсації збитків та розробки стратегій сталого відновлення промислової та енергетичної інфраструктури України.

Екологічний парадокс війни та його значення

Результати роботи українських науковців демонструють своєрідний екологічний парадокс. З одного боку, загальні рівні забруднення знизилися через скорочення промислової діяльності та транспортного руху. З іншого боку, війна створює небезпечні локальні піки забруднення, що можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю людей.

Цей парадокс підкреслює необхідність комплексного підходу до управління якістю повітря. Зменшення середньорічних викидів не гарантує безпеки для населення, якщо одночасно виникають короткострокові та локальні сплески шкідливих речовин.

Знання цих процесів дозволяє планувати більш ефективну екологічну політику, враховувати ризики для здоров’я та розробляти методи моніторингу для регіонів, що залишаються в зоні підвищеного ризику. Воно також дає наукове підґрунтя для міжнародного співробітництва та оцінки масштабів збитків у довгостроковій перспективі.

Автори дослідження наголошують, що врахування подвійного впливу війни є ключовим для підготовки стратегій післявоєнного відновлення, модернізації промисловості та енергетики, а також формування системи захисту здоров’я населення в умовах нестабільності.

Висновки українських науковців демонструють, що навіть у періоди конфлікту можна отримати цінні дані для збереження екології та здоров’я населення. Їхні відкриття створюють основу для подальших досліджень, які дозволять зрозуміти, як війна впливає на довкілля у глобальному масштабі.


Ця новина була опублікована у розділі: Екологія, Думка, Аналітика, із заголовком: "Вплив війни на повітря в Україні: перше комплексне дослідження змін забруднення та довгострокових наслідків".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 27 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому кіт приносить спійманих птахів і мишей: що насправді означає така поведінка

Багато власників котів хоча б раз стикалися з несподіваним «подарунком» від свого улюбленця — мертвою мишею, птахом або ящіркою біля дверей чи на подвір’ї. Така ситуація часто викликає неприємні емоції, однак фахівці пояснюють: сварити кота за це не варто.

Кішка, яка майже не змінилася 6 мільйонів років: у Японії народилися рідкісні манули

У японському зоопарку вперше з’явилися дитинчата кішки Палласа — одного з найдавніших видів котячих на Землі, який зберіг свій вигляд майже без змін мільйони років.

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

На Буковині озброєний чоловік відкрив вогонь по поліцейських і зник у лісі: в області триває масштабна спецоперація

Під час проведення слідчих дій 54-річний житель Чернівецького району кілька разів вистрілив із мисливської рушниці, поранив двох правоохоронців і втік. Поліція закликає громадян не наближатися до підозрюваного та негайно повідомляти про будь-яку інформацію щодо його місцеперебування.

Скандал, що сколихнув армію: у полку "Скеля" двох військових підозрюють у жорстоких тортурах побратимів

Розслідування ДБР відкриває нові подробиці резонансної справи, яка може стати лише частиною значно масштабнішої історії про можливі порушення прав військовослужбовців у одному з найвідоміших штурмових підрозділів країни.

У Львові затримали чоловіка з ножем під час мітингу: поліція перевіряє можливий напад

Під час протестної акції у Львові правоохоронці затримали чоловіка, який мав при собі ніж. Слідчі встановлюють обставини інциденту та з’ясовують, чи планував він атакувати учасників заходу.

Європейські новини:

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

Година роботи в Норвегії проти української зарплати: що може дозволити собі працівник за одну зміну

Українка показала реальні ціни у норвезькому магазині та порівняла їх із місцевою мінімальною оплатою праці. За одну годину роботи там можна придбати цілий набір базових продуктів, який в Україні коштував би значно дорожче у співвідношенні до доходів.

Британія відмовляється від танків в Естонії: головний урок війни в Україні змінює армію НАТО

Лондон замінює танки Challenger 2 мобільними підрозділами з дронами та штучним інтелектом. Нова стратегія ґрунтується на досвіді війни в Україні та навчань НАТО.