Українці більше не хочуть жити у страху: Кабмін закликають терміново криміналізувати сталкінг

Петиція до уряду набирає підписи із вимогою запровадити кримінальну відповідальність за переслідування та кіберсталкінг, адже постраждалі роками залишаються без належного захисту.



В Україні розпочався новий етап суспільної дискусії щодо боротьби зі сталкінгом – систематичним переслідуванням людини, яке здатне роками руйнувати життя жертв і нерідко стає передумовою більш тяжких злочинів. На сайті Кабінету Міністрів зареєстрували електронну петицію, автори якої закликають уряд невідкладно підтримати законодавчі зміни та запровадити кримінальну відповідальність за сталкінг і кіберсталкінг.

Ініціатори звернення наголошують, що проблема вже давно вийшла за межі окремих випадків. За їхніми словами, тисячі українців регулярно стикаються з нав'язливим переслідуванням, однак чинне законодавство не забезпечує достатніх механізмів для своєчасного реагування правоохоронних органів. Через це люди роками залишаються сам на сам зі своїми переслідувачами, відчуваючи постійну небезпеку та безсилля.

Щоб петицію офіційно розглянув Кабінет Міністрів України, вона має зібрати щонайменше 25 тисяч підписів протягом трьох місяців із моменту публікації. Автори документа закликають громадян підтримати ініціативу, адже, на їхню думку, йдеться про базове право кожної людини – жити без страху за власну безпеку.

Що саме пропонують змінити

У зверненні до уряду міститься низка конкретних вимог, спрямованих на створення ефективної системи протидії переслідуванню.

Передусім автори закликають підтримати законопроєкти №12088 та №12297, а також доопрацювати їх таким чином, щоб вони повною мірою відповідали сучасним викликам та міжнародним стандартам захисту прав людини.

Крім того, пропонується доручити Міністерству юстиції та Міністерству внутрішніх справ підготувати законодавчі зміни для виконання статті 34 Стамбульської конвенції. Саме ця міжнародна норма передбачає обов'язок держав криміналізувати переслідування як окремий вид правопорушення.

Окремим пунктом ініціатори звернення пропонують зобов'язати Національну поліцію розробити чіткі протоколи реагування на заяви постраждалих. На їхню думку, це дозволить правоохоронцям оперативніше оцінювати ризики та вчасно запобігати можливій ескалації насильства.

Чому сталкінг вважають серйозною загрозою

Фахівці у сфері безпеки та захисту прав людини неодноразово наголошували, що сталкінг – це не просто нав'язлива увага чи небажане спілкування. Йдеться про систематичну поведінку, яка викликає у людини постійне відчуття страху, психологічного тиску та небезпеки.

Переслідування може набувати найрізноманітніших форм. Це регулярні телефонні дзвінки, нескінченні повідомлення, стеження за місцем проживання чи роботи, прихована фото- або відеозйомка, створення фейкових акаунтів у соціальних мережах, поширення персональної інформації без згоди людини, спам-атаки, погрози, а також інші способи психологічного впливу.

Останніми роками дедалі більшого поширення набуває кіберсталкінг. Завдяки цифровим технологіям переслідувач може практично цілодобово контролювати інформаційний простір своєї жертви, використовуючи соціальні мережі, месенджери, електронну пошту та інші онлайн-платформи.

Саме через це психологічні наслідки таких дій можуть бути надзвичайно тяжкими. Люди змінюють місце проживання, номери телефонів, сторінки у соцмережах, обмежують коло спілкування, відмовляються від звичного способу життя та постійно перебувають у стані тривоги.

Чому постраждалим часто відмовляють у захисті

Однією з головних причин появи петиції стала відсутність окремої кримінальної норми, яка б дозволяла правоохоронним органам ефективно реагувати саме на факти переслідування.

Автори звернення зазначають, що люди нерідко звертаються до поліції ще на ранніх етапах, коли погрози лише починаються. Проте через прогалини у законодавстві заявники часто отримують відповідь, що підстав для відкриття кримінального провадження недостатньо.

На думку ініціаторів петиції, така ситуація створює відчуття безкарності для переслідувачів і водночас позбавляє постраждалих можливості отримати своєчасний захист.

Особливе занепокоєння викликає те, що переслідування нерідко передує значно тяжчим злочинам. Саме тому, наголошують автори звернення, реагувати необхідно ще до того, як ситуація переросте у фізичне насильство чи інші тяжкі наслідки.

Стамбульська конвенція зобов'язує Україну діяти

У петиції нагадується, що Україна у 2022 році ратифікувала Стамбульську конвенцію, яка визначає міжнародні стандарти боротьби з насильством щодо жінок і домашнім насильством.

Стаття 34 цього документа прямо передбачає необхідність криміналізації переслідування. Тобто держави, які приєдналися до конвенції, повинні створити законодавчі механізми, що дозволять ефективно притягувати винних до відповідальності та забезпечувати реальний захист постраждалих.

Саме тому автори петиції наголошують, що виконання міжнародних зобов'язань має супроводжуватися не лише деклараціями, а й конкретними змінами до українського законодавства.

Резонансна справа, яка сколихнула суспільство

Одним із головних аргументів на користь законодавчих змін стала гучна історія, що отримала широкий суспільний резонанс після журналістського розслідування.

Йдеться про чоловіка, якого десятки жінок звинуватили у багаторічному переслідуванні. За словами постраждалих, він знайомився з ними на вулицях Києва, біля станцій метро та університетів, намагався отримати особисту інформацію, здійснював приховану відеозйомку, а після відмови від спілкування роками не припиняв переслідування.

Жінки стверджували, що неодноразово зверталися до поліції, однак їхні заяви або не реєстрували належним чином, або вони не отримували необхідної реакції. Лише після широкого суспільного розголосу правоохоронці відкрили кримінальне провадження за суміжною статтею Кримінального кодексу.

Сам чоловік категорично відкидає всі звинувачення. Він заявляє, що став жертвою кампанії з дискредитації та публічного цькування.

Втім, саме ця історія стала одним із найяскравіших прикладів того, як прогалини у законодавстві можуть залишати людей без належного захисту протягом тривалого часу.

Заклик до невідкладних змін

Автори петиції переконані, що питання криміналізації сталкінгу більше не можна відкладати. Вони наголошують, що переслідування не повинно сприйматися як незначний конфлікт чи особиста суперечка, адже його наслідки можуть бути руйнівними для психічного здоров'я, безпеки та життя людини.

На їхню думку, ухвалення відповідних законодавчих змін стане важливим кроком до створення ефективної системи захисту громадян, яка дозволить правоохоронним органам своєчасно реагувати на подібні випадки та запобігати більш тяжким злочинам.

«Просимо уряд діяти невідкладно. Українці заслуговують на право жити без страху», – підсумовують автори звернення, закликаючи суспільство підтримати петицію та сприяти якнайшвидшим змінам у законодавстві.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Влада, із заголовком: "Українці більше не хочуть жити у страху: Кабмін закликають терміново криміналізувати сталкінг".

Матеріал підготував(-ла): Олена Лисенко

Новину опубліковано: 17 липня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому кіт приносить спійманих птахів і мишей: що насправді означає така поведінка

Багато власників котів хоча б раз стикалися з несподіваним «подарунком» від свого улюбленця — мертвою мишею, птахом або ящіркою біля дверей чи на подвір’ї. Така ситуація часто викликає неприємні емоції, однак фахівці пояснюють: сварити кота за це не варто.

Кішка, яка майже не змінилася 6 мільйонів років: у Японії народилися рідкісні манули

У японському зоопарку вперше з’явилися дитинчата кішки Палласа — одного з найдавніших видів котячих на Землі, який зберіг свій вигляд майже без змін мільйони років.

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

На Буковині озброєний чоловік відкрив вогонь по поліцейських і зник у лісі: в області триває масштабна спецоперація

Під час проведення слідчих дій 54-річний житель Чернівецького району кілька разів вистрілив із мисливської рушниці, поранив двох правоохоронців і втік. Поліція закликає громадян не наближатися до підозрюваного та негайно повідомляти про будь-яку інформацію щодо його місцеперебування.

Скандал, що сколихнув армію: у полку "Скеля" двох військових підозрюють у жорстоких тортурах побратимів

Розслідування ДБР відкриває нові подробиці резонансної справи, яка може стати лише частиною значно масштабнішої історії про можливі порушення прав військовослужбовців у одному з найвідоміших штурмових підрозділів країни.

У Львові затримали чоловіка з ножем під час мітингу: поліція перевіряє можливий напад

Під час протестної акції у Львові правоохоронці затримали чоловіка, який мав при собі ніж. Слідчі встановлюють обставини інциденту та з’ясовують, чи планував він атакувати учасників заходу.

Європейські новини:

Європу може накрити безпрецедентна спека: синоптики попереджають про температуру до 50 градусів

Нова хвиля екстремальної спеки наприкінці липня та на початку серпня може побити всі температурні рекорди Європи. Найбільший ризик прогнозують для Іспанії, Італії та Балкан.

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

Година роботи в Норвегії проти української зарплати: що може дозволити собі працівник за одну зміну

Українка показала реальні ціни у норвезькому магазині та порівняла їх із місцевою мінімальною оплатою праці. За одну годину роботи там можна придбати цілий набір базових продуктів, який в Україні коштував би значно дорожче у співвідношенні до доходів.