Україна і Польща примирюють історію: масові поховання Другої світової отримали гідний спокій

Перепоховання жертв у Пужниках стало символом примирення та зміцнення українсько-польського партнерства на тлі війни з Росією.



Минуло майже 80 років, перш ніж останки людей, убитих у кривавих подіях завершального етапу Другої світової війни, отримали належний похорон. У селі Пужники на Тернопільщині, яке колись було польським, відбулося перепоховання 42 жертв у нові труни, вкриті синіми польовими квітами. Цього разу над братською могилою звучали молитви священників кількох конфесій, а на церемонії були присутні й представники польського уряду.

Для нащадків загиблих цей акт став символом завершення багаторічної родинної трагедії, а для України — важливим кроком до примирення з Польщею, ключовим союзником у нинішній війні проти Росії. Довгі роки ця тема була каменем спотикання у двосторонніх відносинах. Польська сторона наполягала на визнанні злочинів українського підпілля проти польських цивільних, тоді як в Україні діячів визвольного руху звеличували як борців за незалежність.

Після розпаду СРСР питання масових поховань стало предметом гострих суперечок. Польща звинувачувала Україну у небажанні проводити ексгумацію могил, тоді як Київ вбачав у цих кроках політичний тиск. У 2015 році Україна навіть призупинила розкопки, відповівши на випадки вандалізму українських пам’ятників у Польщі. Проте війна з Росією докорінно змінила пріоритети: збереження єдності із західними партнерами стало питанням виживання.

Вперше Київ дав згоду на системну роботу з похованнями у 2024 році. У рамках нової політики всі могили, що містять останки етнічних поляків, підлягають розкопкам. Ідентифіковані тіла мають передаватися Польщі, а потім повертатися для перепоховання поруч із колишніми польськими селами. Пужники стали другим об’єктом цього процесу, і вже заплановано ще понад десяток таких розкопок.

Польські експерти працюють над ексгумацією тіл людей, загиблих у Другій світовій війні, у Пужниках, Україна, у квітні — Владислав Мусієнко

Церемонія відбулася в покинутому цвинтарі, де серед зарослих трав і старих фруктових дерев виросли нові могили. Разом із родичами жертв у траурі стояли представники польської влади — спікер Сенату Малгожата Кідава-Блонська та міністр культури Марта Цєнковська. Спільна літургія, яку відправили священники Римо-католицької, Греко-католицької та Православної церков, стала знаком єдності у пам’яті про минуле.

Історики нагадують, що конфлікт між українським і польським підпіллям розгорівся в 1944–1945 роках, коли нацистська армія відступала, а радянська влада встановлювала контроль над регіоном. Польська Армія Крайова та Українська повстанська армія діяли паралельно, прагнучи вибороти незалежність. Проте їхнє протистояння обернулося трагедією для мирного населення. Польські дослідники говорять про Волинську різню, під час якої загинули десятки тисяч поляків, тоді як українські джерела трактують події як збройний конфлікт за контроль над територіями.

У братській могилі Пужників виявили останки чоловіків, жінок і дітей, а також предмети військової амуніції, що підтверджує складність інтерпретацій. Для Польщі це доказ масового вбивства мирних селян, для України — свідчення сутички з підпіллям, яке співпрацювало з радянським НКВД. У будь-якому разі факт загибелі цивільних потребує вшанування пам’яті та визнання історичної правди.

Останки 42 людей, знайдені поблизу Пужників, на заході України, перепоховали в суботу в окремих трунах, кожна з яких була прикрашена блакитними польовими квітами — Анастасія Смолієнко

Після війни СРСР «вирішив» суперечку примусовим обміном населення: поляків виселили з України, а українців — із Польщі. Село Пужники зникло з карти, залишивши лише фрагменти кладовища та сліди садів. Сьогодні воно стало символом того, як складне минуле може перетворитися на інструмент політичного протистояння.

Важливим меседжем церемонії стало застереження: «Єдина країна, якій вигідно роздмухувати конфлікти між Україною та Польщею, — це Росія», підкреслив заступник міністра культури Андрій Наджос. Для Києва примирення у питаннях історичної пам’яті — це стратегічний крок, що унеможливлює використання болючих тем Кремлем для розколу союзів.

Сьогодні, коли Польща є головним транзитним коридором військової допомоги для України, символічні кроки на кшталт перепоховання в Пужниках мають не менше значення, ніж спільні оборонні програми. Вони демонструють готовність Києва та Варшави залишити позаду тіні минулого, аби протистояти теперішнім викликам.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Суспільство, Політика, Історія, Культура, із заголовком: "Україна і Польща примирюють історію: масові поховання Другої світової отримали гідний спокій".

Матеріал підготував(-ла): Єгор Данилов

Новину опубліковано: 08 вересня 2025 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому кіт приносить спійманих птахів і мишей: що насправді означає така поведінка

Багато власників котів хоча б раз стикалися з несподіваним «подарунком» від свого улюбленця — мертвою мишею, птахом або ящіркою біля дверей чи на подвір’ї. Така ситуація часто викликає неприємні емоції, однак фахівці пояснюють: сварити кота за це не варто.

Кішка, яка майже не змінилася 6 мільйонів років: у Японії народилися рідкісні манули

У японському зоопарку вперше з’явилися дитинчата кішки Палласа — одного з найдавніших видів котячих на Землі, який зберіг свій вигляд майже без змін мільйони років.

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

На Буковині озброєний чоловік відкрив вогонь по поліцейських і зник у лісі: в області триває масштабна спецоперація

Під час проведення слідчих дій 54-річний житель Чернівецького району кілька разів вистрілив із мисливської рушниці, поранив двох правоохоронців і втік. Поліція закликає громадян не наближатися до підозрюваного та негайно повідомляти про будь-яку інформацію щодо його місцеперебування.

Скандал, що сколихнув армію: у полку "Скеля" двох військових підозрюють у жорстоких тортурах побратимів

Розслідування ДБР відкриває нові подробиці резонансної справи, яка може стати лише частиною значно масштабнішої історії про можливі порушення прав військовослужбовців у одному з найвідоміших штурмових підрозділів країни.

У Львові затримали чоловіка з ножем під час мітингу: поліція перевіряє можливий напад

Під час протестної акції у Львові правоохоронці затримали чоловіка, який мав при собі ніж. Слідчі встановлюють обставини інциденту та з’ясовують, чи планував він атакувати учасників заходу.

Європейські новини:

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

Година роботи в Норвегії проти української зарплати: що може дозволити собі працівник за одну зміну

Українка показала реальні ціни у норвезькому магазині та порівняла їх із місцевою мінімальною оплатою праці. За одну годину роботи там можна придбати цілий набір базових продуктів, який в Україні коштував би значно дорожче у співвідношенні до доходів.

Британія відмовляється від танків в Естонії: головний урок війни в Україні змінює армію НАТО

Лондон замінює танки Challenger 2 мобільними підрозділами з дронами та штучним інтелектом. Нова стратегія ґрунтується на досвіді війни в Україні та навчань НАТО.