Президент США Дональд Трамп, який протягом тривалого часу демонстрував неоднозначну позицію щодо російсько-української війни, схоже, починає переглядати свої оцінки ситуації. Успішні удари України по військових цілях на території Росії справили на американського лідера сильне враження і змусили його по-новому подивитися як на потенціал української армії, так і на реальні можливості Москви.
Про це повідомляє британське видання Financial Times із посиланням на два джерела, обізнані із закритими переговорами під час останнього саміту Група семи. За словами співрозмовників журналістів, саме останні успіхи України на полі бою стали одним із факторів, які вплинули на позицію Трампа.
Українські високопосадовці стверджують, що результативні операції Києва підштовхнули президента США до роздумів про посилення санкційного тиску на російський енергетичний сектор. Йдеться про один із найчутливіших напрямків для російської економіки, адже саме доходи від енергоресурсів залишаються одним із ключових джерел фінансування війни.
Крім того, у Києві помітили ознаки того, що Трамп стає більш відкритим до надання Україні додаткової підтримки. Хоча українська сторона не поспішає робити остаточні висновки, там визнають: риторика американського президента останнім часом зазнала певних змін.
Джерела видання зазначають, що Трамп може бути готовий посилити тиск на Росію, щоб змусити її піти на припинення бойових дій. Водночас українські чиновники ставляться до таких перспектив із певною обережністю. Причина – непередбачуваність самого президента США, який уже неодноразово змінював свою позицію щодо війни та майбутнього врегулювання конфлікту.
Особливий інтерес викликають деталі зустрічі Трампа з Володимир Зеленський на полях саміту G7. За інформацією джерел, після цієї розмови президент США став більш прихильно ставитися до можливості передачі Україні додаткових ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони MIM-104 Patriot.
Крім того, обговорюється ще один важливий напрямок співпраці – надання Україні ліцензії на виробництво американських ракет. Якщо таке рішення буде ухвалене, це може стати одним із найважливіших кроків у розвитку українського оборонно-промислового комплексу та суттєво посилити обороноздатність країни у довгостроковій перспективі.
За словами одного з українських чиновників, подальший розвиток ситуації значною мірою залежатиме від переговорів між секретарем Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров та американськими представниками. Саме під час цих консультацій мають бути узгоджені конкретні механізми можливої співпраці.
Джерела також розповіли журналістам, що під час вечері на саміті між Зеленським і Трампом відбулася тривала розмова. Саме тоді президент США нібито визнав, що був по-справжньому вражений останніми військовими досягненнями України.
Це зізнання може свідчити про важливу зміну у сприйнятті війни американським лідером. Якщо раніше Трамп нерідко говорив про необхідність швидкого завершення конфлікту, не заглиблюючись у питання військового балансу, то тепер він, схоже, почав інакше оцінювати здатність України чинити опір та завдавати відчутних ударів по військовому потенціалу Росії.
У Financial Times нагадують, що непередбачуваність Трампа давно стала однією з головних характеристик його політичного стилю. Проте саме ця риса, за словами джерел видання, останнім часом викликає занепокоєння у Москві.
Співрозмовники журналістів стверджують, що російська сторона вже не має такої впевненості у тому, що Трамп допоможе Кремлю досягти його максималістських цілей щодо України. Більше того, успіхи української армії та зміна настроїв у Вашингтоні можуть суттєво вплинути на подальший перебіг дипломатичних процесів.
Раніше видання Kyiv Independent повідомляло, що під час приватної розмови з Зеленським Трамп закликав українського президента діяти «сміливіше» щодо Росії. За словами українського високопосадовця, американський лідер прямо заявив, що не вірить у готовність Володимира Путіна змінити свою позицію без серйозного тиску.
Ці сигнали свідчать про те, що у Вашингтоні може формуватися новий підхід до війни – більш жорсткий і прагматичний. І хоча остаточні рішення ще не ухвалені, останні заяви та закриті переговори демонструють: успішні дії України на полі бою здатні змінювати не лише ситуацію на фронті, а й політичні настрої серед ключових міжнародних партнерів.
