В Україні виникла фінансова колізія навколо оплати праці суддів. Законодавство вже змінило правила розрахунку суддівської винагороди, однак необхідних коштів для реалізації нової системи у державному бюджеті на 2026 рік поки не передбачили.
Про це йдеться у зверненні Ради суддів України до президента України та Кабінету Міністрів.
Нові правила вже набули чинності
З 25 червня 2026 року в Україні почала діяти нова система визначення посадових окладів суддів після ухвалення Закону №4905-IX.
Документ передбачає, що базовий розмір посадового окладу судді має визначатися виключно на основі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про державний бюджет на відповідний рік.
Таким чином, для розрахунку зарплат суддів тепер має використовуватися актуальний показник — 3328 гривень.
Однак під час формування бюджету на 2026 рік витрати на суддівську винагороду закладалися за старим показником — 2102 гривні.
Фактично закон змінив систему оплати праці, але фінансова частина залишилася без відповідного коригування.
Для виконання закону потрібно понад 2,5 млрд гривень
За підрахунками Ради суддів України, щоб виплачувати винагороду суддям за новими правилами протягом 2026 року, необхідно додатково близько 2,562 млрд гривень.
У Раді суддів наголошують, що без виділення цих коштів нова законодавча норма може залишитися лише формальною декларацією.
Представники суддівського самоврядування зазначають, що ситуація потребує невідкладного вирішення, оскільки закон уже набув чинності та має виконуватися.
Найбільше проблема відчувається у місцевих та апеляційних судах
Особливо складна ситуація склалася у місцевих та апеляційних судах.
Через тривалий кадровий дефіцит навантаження на багатьох суддів у два-три рази перевищує встановлені нормативи.
При цьому, за словами Ради суддів, передбачена законом винагорода протягом тривалого часу фінансується не у повному обсязі.
У відомстві вважають, що нестача коштів може негативно вплинути не лише на матеріальне забезпечення суддів, а й на стабільність роботи судової системи загалом.
Мінфін пропонує відкласти зміни
Міністерство фінансів підтвердило, що для реалізації нового механізму потрібне додаткове фінансування.
Водночас у відомстві запропонували перенести повноцінне впровадження нової системи до підготовки державного бюджету на 2027 рік.
У Раді суддів із такою позицією не погодилися.
Там наголошують, що закон уже діє з 25 червня 2026 року, тому його виконання не може залежати від майбутнього бюджетного планування.
Звідки пропонують взяти кошти
Для вирішення ситуації Рада суддів запропонувала використати додаткові надходження від судового збору та залишки коштів спеціального фонду державного бюджету.
У відомстві нагадали, що подібний механізм уже застосовувався раніше.
Зокрема, у 2025 році надходження від судового збору та інших платежів становили 5,73 млрд гривень, хоча план передбачав лише 3,6 млрд гривень. Таким чином, планові показники були виконані на 159%.
Якщо цих коштів буде недостатньо, уряд має внести зміни до державного бюджету на 2026 рік.
Пропонують змінити сам принцип фінансування судів
Окрім вирішення поточної проблеми, Рада суддів виступає за зміну підходу до фінансування судової системи.
Нині видатки на зарплати часто формуються з урахуванням фактичної кількості суддів, хоча у багатьох судах є незаповнені посади.
У Раді суддів пропонують планувати витрати відповідно до штатної кількості суддів, а не фактичного складу.
Такий підхід уже використовується, зокрема, під час фінансування Вищого антикорупційного суду.
Можливі нові юридичні суперечки
Рада суддів звернулася до президента України із проханням сприяти реалізації нового закону, а до Кабінету Міністрів — невідкладно визначити джерела фінансування оновленої системи оплати праці суддів.
У відомстві попереджають, що затягування вирішення питання може призвести до нових судових та конституційних спорів.
Крім того, невиконання законодавчих норм може спричинити накопичення фінансових зобов’язань держави перед суддями.
Таким чином, Україна опинилася у ситуації, коли правила оплати праці суддів уже змінилися на законодавчому рівні, але бюджетний механізм для їхнього повного виконання ще не створений.
