Приватизація порту «Усть-Дунайськ» опинилася у центрі міжнародного дослідження: які ризики побачили експерти

Аналітики Університету Бірмінгема звернули увагу на можливі зв’язки бізнес-структур із діяльністю приватизованого порту «Усть-Дунайськ». Автори наголошують, що їхні висновки не є судовими рішеннями та потребують перевірки компетентними органами.



Приватизація стратегічного українського порту «Усть-Дунайськ» знову привернула увагу міжнародних експертів. Цього разу питання діяльності підприємства порушене у масштабному аналітичному дослідженні Russian War-Related Illicit Trade in the Black Sea: International Networks and Policy Options, підготовленому в межах програми Serious Organised Crime & Anti-Corruption Evidence (SOC ACE) при Університеті Бірмінгема.

Документ присвячений аналізу можливих схем незаконної торгівлі, логістичних маршрутів і бізнес-зв'язків, які, на думку авторів, могли сформуватися у Чорноморському регіоні в умовах війни. Дослідники використали відкриті джерела інформації, корпоративні реєстри, морські та торговельні бази даних, AIS-відстеження суден, супутникові знімки, а також журналістські розслідування.

Окремий розділ звіту присвячений підприємцю Андрію Іванову та мережі компаній Transship/Craneship, яку автори дослідження пов'язують із веденням діяльності в Україні, Росії та інших країнах.

Саме у цьому контексті аналітики звернули увагу на приватизований порт «Усть-Дунайськ». У документі наведено низку обставин, які, на думку авторів, можуть свідчити про можливий операційний вплив пов'язаних із бізнесменом структур на діяльність порту вже після зміни його власника.

Зокрема, у дослідженні зазначається, що компанія Craneship Ukraine, за твердженням авторів, могла брати участь в укладанні договорів, організації перевалки вантажів та кадровому забезпеченні роботи підприємства.

Крім того, дослідники припускають, що формальний власник порту міг залишатися залежним від технічних, кадрових та операційних ресурсів компаній, які вони пов'язують із групою Transship/Craneship.

На думку авторів звіту, сукупність цих факторів може свідчити про ситуацію, коли юридична зміна власника не обов'язково означає втрату фактичного впливу на господарську діяльність стратегічного об'єкта. Водночас дослідники не роблять категоричних висновків, наголошуючи, що наведені обставини потребують подальшої офіційної перевірки.

Ще одним аспектом, який привернув увагу авторів дослідження, стали слідчі дії, що, за їхніми даними, проводилися у 2026 році.

У звіті зазначено, що суд в Одеській області надав дозвіл на проведення обшуків у приміщеннях, пов'язаних із бізнесом Андрія Іванова. Як зазначають автори, слідчі дії були спрямовані на перевірку можливих зв'язків підприємця із діяльністю порту, його ймовірного фактичного впливу на роботу підприємства, а також обставин можливого фінансування приватизації.

При цьому дослідники окремо наголошують, що сам факт проведення слідчих дій не означає встановлення будь-якої вини чи підтвердження порушень. Остаточні висновки можуть робити лише компетентні правоохоронні органи та суд.

Автори документа також спеціально підкреслюють, що їхня робота має виключно аналітичний характер. Звіт не є судовим рішенням, обвинувальним актом чи санкційним документом. Усі наведені зв'язки, припущення та обставини базуються на аналізі відкритих джерел і потребують належної перевірки державними органами.

Разом із тим оприлюднення дослідження вже викликало нову хвилю дискусій щодо прозорості приватизації стратегічних інфраструктурних об'єктів України, особливо тих, які відіграють важливу роль у забезпеченні логістики та зовнішньої торгівлі.

Експерти зазначають, що в умовах війни питання контролю над морською інфраструктурою має не лише економічне, а й безпекове значення. Саме тому будь-які припущення щодо можливого прихованого впливу на роботу стратегічних портів привертають особливу увагу як українських, так і міжнародних аналітиків.

Після публікації дослідження відкритим залишається питання, чи здійснять українські державні органи додаткову перевірку дотримання умов приватизації порту «Усть-Дунайськ», походження коштів, використаних для його придбання, а також можливих зв'язків компаній, залучених до діяльності підприємства, із бізнесом на території Росії або на тимчасово окупованих територіях України.

Наразі ж висновки міжнародного дослідження залишаються предметом суспільного обговорення та можуть стати підставою для подальшого аналізу з боку компетентних державних органів, якщо вони вважатимуть це необхідним.


Ця новина була опублікована у розділі: Економіка, Бізнес, із заголовком: "Приватизація порту «Усть-Дунайськ» опинилася у центрі міжнародного дослідження: які ризики побачили експерти".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 13 серпня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Випускників коледжів можуть мобілізувати до вступу в університет: який період є найбільш ризикованим

Після завершення навчання у коледжі відстрочка від мобілізації припиняється, а до офіційного зарахування у виш може виникнути проміжок, коли випускник не має законних підстав для відстрочки

Пальне в Україні на межі нового стрибка: експерт попередив про небезпечний сценарій

Світові запаси нафти та пального скорочуються, попит зростає, а Україна може зіткнутися з новими ризиками через залежність від імпорту

Українцям за кордоном змінюють правила: чоловікам без військових документів можуть відмовити у консульських послугах

Кабмін затвердив новий порядок перевірки військово-облікових документів. Чоловіки-громадяни України віком від 18 до 60 років за кордоном повинні будуть підтверджувати свій військовий статус під час звернення до консульств.

Відстрочку від мобілізації тепер можна переоформити без ризику призову: уряд затвердив нові правила

Кабмін змінив порядок оформлення відстрочок для військовозобов'язаних. Тепер під час переоформлення чинна відстрочка зберігатиметься, а подати заяву можна буде через ЦНАП із використанням сервісів "Дії".

Туристи назвали країни, куди більше не хочуть повертатися: навіть безкоштовний відпочинок їх не переконає

Мандрівники поділилися найгіршими враженнями від закордонних поїздок. До списку напрямків, які найбільше розчарували туристів, увійшли Болгарія, Єгипет, Франція та Домініканська Республіка

Мости, які ніколи не закінчуються: чому Київ витрачає мільярди на ремонти, але затори залишаються

Північний і Південний мости столиці роками поглинають сотні мільйонів гривень на ремонт. Експерти пояснили, чому роботи не вирішують проблему остаточно.

Європейські новини:

Українцям за кордоном змінюють правила: чоловікам без військових документів можуть відмовити у консульських послугах

Кабмін затвердив новий порядок перевірки військово-облікових документів. Чоловіки-громадяни України віком від 18 до 60 років за кордоном повинні будуть підтверджувати свій військовий статус під час звернення до консульств.

Україна рятує енергосистему сусідів: Румунія терміново почала купувати українську електроенергію

Посуха, рекордне обміління Дунаю та зупинка атомного реактора змусили Румунію екстрено імпортувати електроенергію з України. Криза вже впливає на енергетику, транспорт і промисловість кількох європейських країн.

Вибух у Монако та загадкове вбивство: Україна чекає відповіді від влади князівства

Розслідування замаху на бізнесмена Вадима Єрмолаєва та вбивства Анастасії Березовської зайшло у міжнародну площину, але Монако поки не надало Києву необхідної інформації.