Пошуки без знахідок: що означає експедиція на Рівненщині для історії

Спільна українсько-польська місія не виявила масових поховань у селі Угли, але результати досліджень відкривають нові питання про пам’ять, довіру та історичну політику



Пошукові роботи на Рівненщині, у селі Угли, завершилися без підтвердження очікуваних знахідок. Експедиція, що тривала з 23 до 27 березня, мала на меті виявлення можливих масових поховань поляків, які загинули під час Другої світової війни.

Участь у дослідженні взяли українські та польські фахівці — зокрема КП ЛОР «Доля» та науковці Поморського медичного університету. Вони обстежили понад тисячу квадратних метрів території, включно з ділянками старого євангелістського кладовища.

Основною гіпотезою було припущення про можливе поховання жителів села Угли, загиблих у 1943 році. Саме цей період залишається одним із найчутливіших у польсько-українській історичній пам’яті через події Волинської трагедії.

За попереднім аналізом Дейком, відсутність масових поховань у цьому місці не спростовує сам факт трагедії, але змінює уявлення про географію подій і характер поховань. Це також підкреслює необхідність подальших археологічних досліджень.

У процесі робіт дослідники змогли встановити місце колишньої сільської каплиці — важливий орієнтир для реконструкції історичного ландшафту. Крім того, були виявлені цивільні німецькі поховання кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Окрему увагу привернуло одиничне поховання чоловіка, походження якого наразі залишається невідомим. Його дослідження може дати додаткові дані про локальні події або навіть змінити історичний контекст цієї місцевості.

Мінкульт України підтвердив, що роботи проводилися на основі офіційного дозволу та в межах домовленостей Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті. Це свідчить про інституційну підтримку діалогу між країнами.

Політичний контекст експедиції також є важливим. Її проведення узгоджували на рівні президентів України та Польщі — Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Такий рівень координації підкреслює стратегічне значення історичної політики.

Ініціаторкою дослідження стала Кароліна Романовська, голова товариства «Польсько-українське примирення». Її участь демонструє роль громадянського суспільства у формуванні політики пам’яті та історичного діалогу.

Заява заступника міністра культури Івана Вербицького акцентує на головному: спільна робота над складними сторінками історії має зміцнювати довіру. Це ключовий елемент сучасних українсько-польських відносин.

Водночас результати експедиції піднімають низку питань. Чи були поховання перенесені? Чи є помилки в історичних свідченнях? Чи могли події відбуватися в іншій локації? Ці питання залишаються відкритими.

Історики зазначають, що пошук місць поховань жертв Другої світової війни часто ускладнюється браком точних джерел. Усні свідчення, на які спираються дослідники, можуть містити неточності або суперечності.

Ключові слова цієї ситуації — історична пам’ять, археологічні дослідження, Волинська трагедія, польсько-українські відносини, масові поховання, Друга світова війна, Рівненщина, пошукові роботи, жертви війни, історична правда, примирення, дослідження історії.

Факт відсутності знахідок не означає завершення процесу. Навпаки, це може стати відправною точкою для нових експедицій і точнішого картографування місць трагедій.

Важливо також, що подібні дослідження відбуваються у відкритому форматі, з участю міжнародних партнерів. Це знижує ризик політизації результатів і підвищує довіру до висновків.

Для місцевих громад такі експедиції мають подвійне значення. З одного боку — це можливість встановити правду, з іншого — потенційне джерело напруги через різні інтерпретації минулого.

Аналітики наголошують: політика пам’яті повинна базуватися на фактах, а не на припущеннях. Саме тому подібні польові дослідження є критично важливими для формування об’єктивного історичного наративу.

У перспективі Україна і Польща можуть розширити співпрацю у сфері історичних досліджень. Це включає спільні архівні проєкти, цифровізацію даних і нові експедиції в інших регіонах.

Таким чином, експедиція в Углах стала не стільки відповіддю, скільки новим етапом у складному процесі пошуку історичної правди. Її результати вже впливають на дискусії про пам’ять, відповідальність і майбутнє українсько-польського діалогу.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Історія, із заголовком: "Пошуки без знахідок: що означає експедиція на Рівненщині для історії".

Матеріал підготував(-ла): Єва Писаренко

Новину опубліковано: 30 березня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому кіт приносить спійманих птахів і мишей: що насправді означає така поведінка

Багато власників котів хоча б раз стикалися з несподіваним «подарунком» від свого улюбленця — мертвою мишею, птахом або ящіркою біля дверей чи на подвір’ї. Така ситуація часто викликає неприємні емоції, однак фахівці пояснюють: сварити кота за це не варто.

Кішка, яка майже не змінилася 6 мільйонів років: у Японії народилися рідкісні манули

У японському зоопарку вперше з’явилися дитинчата кішки Палласа — одного з найдавніших видів котячих на Землі, який зберіг свій вигляд майже без змін мільйони років.

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

На Буковині озброєний чоловік відкрив вогонь по поліцейських і зник у лісі: в області триває масштабна спецоперація

Під час проведення слідчих дій 54-річний житель Чернівецького району кілька разів вистрілив із мисливської рушниці, поранив двох правоохоронців і втік. Поліція закликає громадян не наближатися до підозрюваного та негайно повідомляти про будь-яку інформацію щодо його місцеперебування.

Скандал, що сколихнув армію: у полку "Скеля" двох військових підозрюють у жорстоких тортурах побратимів

Розслідування ДБР відкриває нові подробиці резонансної справи, яка може стати лише частиною значно масштабнішої історії про можливі порушення прав військовослужбовців у одному з найвідоміших штурмових підрозділів країни.

У Львові затримали чоловіка з ножем під час мітингу: поліція перевіряє можливий напад

Під час протестної акції у Львові правоохоронці затримали чоловіка, який мав при собі ніж. Слідчі встановлюють обставини інциденту та з’ясовують, чи планував він атакувати учасників заходу.

Європейські новини:

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

Година роботи в Норвегії проти української зарплати: що може дозволити собі працівник за одну зміну

Українка показала реальні ціни у норвезькому магазині та порівняла їх із місцевою мінімальною оплатою праці. За одну годину роботи там можна придбати цілий набір базових продуктів, який в Україні коштував би значно дорожче у співвідношенні до доходів.

Британія відмовляється від танків в Естонії: головний урок війни в Україні змінює армію НАТО

Лондон замінює танки Challenger 2 мобільними підрозділами з дронами та штучним інтелектом. Нова стратегія ґрунтується на досвіді війни в Україні та навчань НАТО.