Пантеон над Дніпром: де Україна шукає місце для своєї історії

Ідея створення Пантеону видатних українців поступово переходить із площини декларацій у сферу конкретних рішень. Питання, яке донедавна звучало як символічне, сьогодні набуває чітких контурів — із географією, критеріями відбору та політичним сенсом.



У центрі цієї дискусії опинився Київ, а точніше — простір довкола Дніпра як осі української історії.

Логіка вибору столиці виглядає майже безальтернативною. Йдеться не лише про адміністративний центр держави, а про місце, де перетинаються церемоніальні, дипломатичні та історичні функції. Прийом іноземних делегацій, державні ритуали, символічна вага міста — усе це формує контекст, у якому Пантеон має працювати не як закрита меморіальна зона, а як публічний простір державної пам’яті.

Окремий акцент робиться на Дніпрі. Річка, що століттями формувала український простір, тут розглядається як об’єднавчий символ — від ранньої державності до сучасної політичної нації. У цьому сенсі Пантеон біля Дніпра — це не лише про місце поховання, а про спробу закріпити безперервність історії в конкретному ландшафті.

Як зазначає «Дейком» у попередньому аналізі політики пам’яті, сучасна Україна дедалі частіше шукає матеріальні форми для своєї ідентичності — від музеїв до меморіальних комплексів. Пантеон у цій логіці стає ключовим елементом: точкою концентрації історичних сенсів, які раніше були розпорошені.

Втім, остаточного рішення щодо локації поки немає. Серед варіантів, що обговорюються, фігурує і Аскольдова могила — місце з глибоким історичним корінням, але складним контекстом для масштабного державного проєкту. Це питання потребує не лише архітектурного, а й суспільного консенсусу, адже будь-яке втручання в уже сформовані меморіальні простори має ризики.

На цьому етапі ключовою є не географія, а принципи. Формується система критеріїв, яка визначатиме, хто саме може бути похований у Пантеоні. Йдеться про період від часів Русі до сьогодення, але з важливим часовим фільтром — щонайменше кілька десятиліть після смерті. Такий підхід покликаний уникнути політичної кон’юнктури та передчасних оцінок, які можуть змінюватися разом із епохами.

Окремо стоїть питання перепоховань. Концепція передбачає обережний підхід: якщо могила вже стала частиною національного чи локального меморіального ландшафту, її не чіпатимуть. Натомість фокус зміщується на тих діячів, чиї останки перебувають за межами України. Ідея повернення таких постатей, як Симон Петлюра чи Павло Скоропадський, виходить за рамки суто символічного жесту — це складний дипломатичний і юридичний процес, що вимагає тривалих переговорів.

У підсумку Пантеон постає не як кладовище у звичному розумінні, а як інструмент формування національного канону. Це простір, де держава фіксує власну версію історії — не декларативно, а через конкретні імена, місця і ритуали. Саме тому дискусія навколо нього виходить за межі архітектури чи логістики.

Рішення про створення Пантеону фактично відкриває новий етап у політиці пам’яті України. Воно ставить питання не лише про минуле, а й про майбутнє — про те, як саме держава хоче бути зрозумілою для себе і для світу. І відповідь на це питання, ймовірно, визначатиметься не тільки місцем на мапі, а здатністю суспільства домовитися про власну історію.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Культура, із заголовком: "Пантеон над Дніпром: де Україна шукає місце для своєї історії".

Матеріал підготував(-ла): Дмитро Вишневецький

Новину опубліковано: 02 травня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому кіт приносить спійманих птахів і мишей: що насправді означає така поведінка

Багато власників котів хоча б раз стикалися з несподіваним «подарунком» від свого улюбленця — мертвою мишею, птахом або ящіркою біля дверей чи на подвір’ї. Така ситуація часто викликає неприємні емоції, однак фахівці пояснюють: сварити кота за це не варто.

Кішка, яка майже не змінилася 6 мільйонів років: у Японії народилися рідкісні манули

У японському зоопарку вперше з’явилися дитинчата кішки Палласа — одного з найдавніших видів котячих на Землі, який зберіг свій вигляд майже без змін мільйони років.

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

На Буковині озброєний чоловік відкрив вогонь по поліцейських і зник у лісі: в області триває масштабна спецоперація

Під час проведення слідчих дій 54-річний житель Чернівецького району кілька разів вистрілив із мисливської рушниці, поранив двох правоохоронців і втік. Поліція закликає громадян не наближатися до підозрюваного та негайно повідомляти про будь-яку інформацію щодо його місцеперебування.

Скандал, що сколихнув армію: у полку "Скеля" двох військових підозрюють у жорстоких тортурах побратимів

Розслідування ДБР відкриває нові подробиці резонансної справи, яка може стати лише частиною значно масштабнішої історії про можливі порушення прав військовослужбовців у одному з найвідоміших штурмових підрозділів країни.

У Львові затримали чоловіка з ножем під час мітингу: поліція перевіряє можливий напад

Під час протестної акції у Львові правоохоронці затримали чоловіка, який мав при собі ніж. Слідчі встановлюють обставини інциденту та з’ясовують, чи планував він атакувати учасників заходу.

Європейські новини:

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

Година роботи в Норвегії проти української зарплати: що може дозволити собі працівник за одну зміну

Українка показала реальні ціни у норвезькому магазині та порівняла їх із місцевою мінімальною оплатою праці. За одну годину роботи там можна придбати цілий набір базових продуктів, який в Україні коштував би значно дорожче у співвідношенні до доходів.

Британія відмовляється від танків в Естонії: головний урок війни в Україні змінює армію НАТО

Лондон замінює танки Challenger 2 мобільними підрозділами з дронами та штучним інтелектом. Нова стратегія ґрунтується на досвіді війни в Україні та навчань НАТО.