В Україні можуть суттєво змінити систему соціальної підтримки населення. Наприкінці травня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про запровадження базової державної соціальної допомоги. Ініціатива передбачає об'єднання кількох чинних видів соціальних виплат в єдиний механізм підтримки громадян із низькими доходами. Уряд розраховує зробити систему більш прозорою, зрозумілою та ефективною, однак уже зараз нова модель викликає чимало запитань у фахівців.
Головна ідея реформи полягає у визначенні так званого базового доходу для кожної родини. Держава встановлюватиме мінімальний рівень доходів, необхідний для забезпечення основних життєвих потреб сім’ї. Якщо фактичний дохід домогосподарства буде нижчим за цей показник, різницю компенсуватимуть за рахунок державної соціальної допомоги.
Економіст Олег Пендзин пояснює, що сама концепція виглядає логічною. Замість великої кількості окремих виплат держава отримує єдиний інструмент підтримки малозабезпечених громадян. Водночас найбільше занепокоєння викликає не механізм нарахування, а розмір сум, які пропонується використовувати для розрахунків.
Згідно із законопроєктом, базовий дохід для першого члена сім’ї, дітей до 18 років та осіб з інвалідністю першої й другої груп становитиме 4,5 тисячі гривень на місяць. Для кожного наступного дорослого члена родини передбачено 70% від цієї суми — близько 3 150 гривень. Усі ці показники додаються, формуючи умовний базовий дохід сім’ї. Після цього він порівнюється з фактичними доходами родини, і в разі нестачі коштів держава виплачуватиме компенсацію.
На перший погляд така система виглядає справедливою та зрозумілою. Проте експерти звертають увагу на серйозне протиріччя. За словами Пендзина, запропоновані суми суттєво відстають навіть від офіційних розрахунків самого Міністерства соціальної політики.
Економіст нагадує, що відомство щомісяця визначає фактичний прожитковий мінімум на основі актуальних цін на продукти харчування, непродовольчі товари та послуги. За останніми даними, реальний прожитковий мінімум для непрацездатної особи вже перевищує 8 тисяч гривень. Для працездатної людини цей показник сягає близько 11 тисяч гривень з урахуванням податкового навантаження.
На цьому тлі сума у 4,5 тисячі гривень виглядає вкрай недостатньою. На думку експерта, таких коштів не вистачить навіть на покриття найнеобхідніших витрат, включаючи харчування, оплату комунальних послуг, ліки та інші базові потреби.
Особливе занепокоєння викликає той факт, що запропонований базовий дохід майже вдвічі нижчий за офіційно визначений фактичний прожитковий мінімум. Це породжує питання щодо ефективності майбутньої реформи та її здатності реально підтримати соціально вразливі категорії населення.
Крім того, Пендзин наголошує, що остаточна редакція законопроєкту ще може зазнати суттєвих змін. Документ лише пройшов перше читання, а тому попереду доопрацювання та обговорення ключових положень. Економіст також зазначає, що хотів би бачити більш детальні роз’яснення Міністерства соціальної політики щодо джерел фінансування нової системи виплат.
Не менш важливим залишається питання бюджетного ресурсу. Якщо кількість отримувачів базової допомоги буде значною, державі доведеться забезпечити стабільне фінансування програми. Поки що остаточних відповідей щодо цього механізму немає, що лише посилює дискусії навколо реформи.
Водночас уряд розглядає нововведення як важливий етап модернізації соціальної політики. Ще у квітні міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін заявляв, що базова соціальна допомога дозволить об’єднати низку чинних виплат та зробити систему більш прозорою. Йдеться про підтримку малозабезпечених сімей, одиноких матерів, багатодітних родин, дітей, батьки яких не сплачують аліменти, а також осіб без права на пенсію та людей з інвалідністю.
На думку розробників реформи, об’єднання кількох програм в одну допоможе скоротити бюрократичні процедури та спростити доступ громадян до державної підтримки. Крім того, це дозволить більш ефективно розподіляти бюджетні кошти та швидше реагувати на зміни у фінансовому становищі родин.
Однак експерти наголошують: успіх реформи залежатиме не лише від нової моделі нарахувань, а й від реального розміру допомоги. Якщо базовий дохід залишиться на рівні 4,5 тисячі гривень, нова система ризикує зіткнутися з хвилею критики вже після запуску, оскільки така сума суттєво не відповідає сучасним економічним реаліям.
Саме тому головні дискусії навколо законопроєкту найближчим часом стосуватимуться не стільки механізму виплат, скільки розміру базового доходу та здатності держави гарантувати громадянам гідний рівень соціального захисту в умовах складної економічної ситуації.
