Масового виїзду немає? Лісовий розповів, що насправді відбувається зі студентами після відкриття кордонів для чоловіків 18–22 років

Після дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком від 18 до 22 років в українському суспільстві спалахнули суперечки щодо можливого відтоку молоді. Міністр освіти Оксен Лісовий запевняє, що критичних тенденцій немає, а попит на українську освіту залишається високим навіть серед тих, хто нині



Рішення українського уряду дозволити чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати за кордон під час воєнного стану стало однією з найбільш обговорюваних тем останніх місяців. Частина суспільства сприйняла цей крок як необхідний прояв довіри до молодого покоління та можливість для студентів отримувати міжнародний досвід. Інші ж висловили побоювання, що відкриття кордонів може призвести до масового відтоку молодих людей і поглиблення демографічної кризи, яка й без того залишається однією з найсерйозніших проблем для України.

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий переконаний, що побоювання щодо масштабного виїзду студентів наразі не підтверджуються реальними даними. В інтерв'ю Радіо Свобода він наголосив, що міністерство не фіксує жодних критичних тенденцій, які б свідчили про різке збільшення кількості молодих людей, що залишають країну після зміни правил перетину кордону.

За словами міністра, одним із показників збереження інтересу до української освіти є реєстрація на Національний мультипредметний тест. Особливу увагу привертає той факт, що значна кількість учасників проходить реєстрацію саме з-за кордону. Йдеться приблизно про 30 тисяч осіб, які, попри перебування в інших країнах, планують вступати до українських закладів вищої освіти.

Ця тенденція свідчить про те, що українські університети продовжують залишатися привабливими для молоді. Навіть в умовах війни, економічної нестабільності та можливостей навчатися в європейських країнах багато випускників бачать своє майбутнє саме в українській системі освіти.

Лісовий зазначив, що інтерес до навчання за кордоном існував задовго до повномасштабної війни. Традиційно популярними напрямками для українських абітурієнтів залишаються Польща та Словаччина. Близькість цих країн, доступність навчальних програм та можливість отримати диплом європейського зразка завжди приваблювали молодих людей.

Водночас міністр підкреслює, що попит на українські університети також залишається високим. Особливо це стосується закладів освіти, які можуть забезпечити повноцінний очний формат навчання. Серед таких міст він назвав Житомир, Луцьк, Львів, Ужгород та Івано-Франківськ. Саме можливість навчатися в аудиторіях, брати участь у студентському житті та отримувати якісну освіту безпосередньо в університеті стає важливим аргументом для багатьох абітурієнтів.

Однак головна проблема, на думку міністра, полягає зовсім не у відкритті кордонів для молоді. Значно більшу загрозу становить демографічна ситуація в країні. Україна вже сьогодні стикається зі скороченням кількості дітей шкільного віку, а це означає, що через кілька років університети отримають менше потенційних студентів.

Цей процес розпочався ще до війни, але останні події лише прискорили негативні тенденції. Зниження народжуваності, вимушене переселення мільйонів громадян та тривале перебування багатьох сімей за кордоном створюють серйозні виклики для освітньої системи. У перспективі це може призвести до загострення конкуренції між вищими навчальними закладами за кожного абітурієнта.

Саме тому якість освіти поступово стає ключовим фактором виживання університетів. Заклади, які зможуть запропонувати сучасні програми навчання, сильний викладацький склад, міжнародні можливості та комфортні умови для студентів, матимуть значно більше шансів утримати свої позиції. Інші ж можуть зіткнутися зі скороченням набору та фінансовими труднощами.

Нагадаємо, що в серпні 2025 року Кабінет Міністрів України оприлюднив зміни до правил перетину державного кордону. Відповідно до нових норм чоловіки віком від 18 до 22 років отримали право виїжджати за межі країни під час дії воєнного стану.

Для перетину кордону необхідно мати закордонний паспорт та оновлений військово-обліковий документ, зокрема в електронному форматі через застосунок «Резерв+». Саме ці документи стали обов'язковою умовою для виїзду.

Суспільна реакція на нововведення виявилася неоднозначною. Частина українців підтримала рішення, наголошуючи на важливості академічної мобільності, міжнародних освітніх програм та права молодих людей на вільний розвиток. Інші ж висловили занепокоєння через ризик того, що частина студентів може не повернутися після навчання за кордоном.

Попри це, офіційні дані поки що не підтверджують сценаріїв масового відтоку молоді. Навпаки, статистика вступної кампанії демонструє, що інтерес до української вищої освіти зберігається, а багато молодих людей навіть за межами країни продовжують пов'язувати своє майбутнє з українськими університетами.

У найближчі роки саме боротьба за якість освіти, модернізація навчальних програм та адаптація до демографічних змін можуть стати визначальними факторами для всієї системи вищої освіти України. І хоча питання міграції студентів залишається важливим, експерти все частіше погоджуються: головний виклик полягає не в тимчасовому виїзді молоді, а в тому, щоб створити умови, за яких вона захоче повертатися, навчатися та будувати своє майбутнє саме в Україні.


Ця новина була опублікована у розділі: Суспільство, Думка, Аналітика, Освіта, із заголовком: "Масового виїзду немає? Лісовий розповів, що насправді відбувається зі студентами після відкриття кордонів для чоловіків 18–22 років".

Матеріал підготував(-ла): Антон Коновалець

Новину опубліковано: 03 червня 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

Чому кіт приносить спійманих птахів і мишей: що насправді означає така поведінка

Багато власників котів хоча б раз стикалися з несподіваним «подарунком» від свого улюбленця — мертвою мишею, птахом або ящіркою біля дверей чи на подвір’ї. Така ситуація часто викликає неприємні емоції, однак фахівці пояснюють: сварити кота за це не варто.

Кішка, яка майже не змінилася 6 мільйонів років: у Японії народилися рідкісні манули

У японському зоопарку вперше з’явилися дитинчата кішки Палласа — одного з найдавніших видів котячих на Землі, який зберіг свій вигляд майже без змін мільйони років.

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

На Буковині озброєний чоловік відкрив вогонь по поліцейських і зник у лісі: в області триває масштабна спецоперація

Під час проведення слідчих дій 54-річний житель Чернівецького району кілька разів вистрілив із мисливської рушниці, поранив двох правоохоронців і втік. Поліція закликає громадян не наближатися до підозрюваного та негайно повідомляти про будь-яку інформацію щодо його місцеперебування.

Скандал, що сколихнув армію: у полку "Скеля" двох військових підозрюють у жорстоких тортурах побратимів

Розслідування ДБР відкриває нові подробиці резонансної справи, яка може стати лише частиною значно масштабнішої історії про можливі порушення прав військовослужбовців у одному з найвідоміших штурмових підрозділів країни.

У Львові затримали чоловіка з ножем під час мітингу: поліція перевіряє можливий напад

Під час протестної акції у Львові правоохоронці затримали чоловіка, який мав при собі ніж. Слідчі встановлюють обставини інциденту та з’ясовують, чи планував він атакувати учасників заходу.

Європейські новини:

Робота мрії у Хорватії: на острові Вис платять 3600 євро і допомагають із житлом

У мальовничому хорватському місті Комижа відкрили вакансію для керівника геопарку ЮНЕСКО. Окрім високої зарплати, роботодавець пропонує щомісячну компенсацію оренди житла.

Година роботи в Норвегії проти української зарплати: що може дозволити собі працівник за одну зміну

Українка показала реальні ціни у норвезькому магазині та порівняла їх із місцевою мінімальною оплатою праці. За одну годину роботи там можна придбати цілий набір базових продуктів, який в Україні коштував би значно дорожче у співвідношенні до доходів.

Британія відмовляється від танків в Естонії: головний урок війни в Україні змінює армію НАТО

Лондон замінює танки Challenger 2 мобільними підрозділами з дронами та штучним інтелектом. Нова стратегія ґрунтується на досвіді війни в Україні та навчань НАТО.