Європейський Союз готується до найбільшого з 2022 року перегляду правил тимчасового захисту для громадян України. Як повідомляє польське видання Rzeczpospolita, вже у липні Європейська комісія планує представити зміни до чинної директиви, які можуть суттєво змінити порядок надання цього статусу. Якщо ініціативу буде остаточно схвалено, нові норми набудуть чинності після завершення дії нинішнього режиму тимчасового захисту — у березні 2027 року.
За інформацією видання, одним із найбільш обговорюваних нововведень стане зміна умов отримання тимчасового захисту. Згідно з оприлюдненими даними, скористатися цим механізмом зможуть лише громадяни України, які матимуть документ, що підтверджує їхнє звільнення від мобілізації.
Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мацей Душчик повідомив журналістам, що робота над відповідними змінами перебуває на завершальному етапі, а польська сторона повністю підтримує запропоновані ініціативи.
Як зазначає Rzeczpospolita, обговорення нових правил розпочалося після звернення української влади до європейських країн на початку червня. Київ закликав держави ЄС переглянути чинний механізм тимчасового захисту, оскільки значна кількість громадян, які підлягають мобілізації, продовжує перебувати за межами України.
Водночас журналісти звертають увагу ще на одне рішення української влади. Раніше президент Володимир Зеленський дозволив виїзд за кордон молодим громадянам України віком від 18 до 22 років. За даними польського видання, лише за перші три місяці після цього рішення до Польщі в'їхали понад 121 тисяча українських чоловіків цієї вікової категорії.
Аналітик Центру східних досліджень Кшиштоф Нечипор вважає, що такі кроки можуть виглядати суперечливими, однак, на його думку, йдеться про політичну стратегію українського керівництва. Експерт припускає, що таким чином відповідальність за низькі темпи мобілізації частково перекладається на західних партнерів.
За словами Мацея Душчика, передбачувані зміни торкнуться не лише чоловіків, а й жінок, які звертатимуться за отриманням тимчасового захисту після набуття чинності новими правилами. Обмеження стосуватимуться саме нових заявників, які бажатимуть скористатися механізмом захисту в країнах Європейського Союзу.
Очікується, що оновлену директиву офіційно ухвалять уже в липні, однак діяти вона почне лише з березня 2027 року — після завершення строку чинного режиму тимчасового захисту, який було запроваджено після початку повномасштабної війни.
За даними Євростату, наразі статусом тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу користуються близько 4,3 мільйона громадян України. Найбільше українців перебуває в Німеччині — приблизно 1,2 мільйона осіб, а друге місце посідає Польща, де цей статус мають близько 960 тисяч людей.
Відповідно до даних польського реєстру PESEL, у країні проживають понад 218 тисяч чоловіків віком від 18 до 65 років, зареєстрованих зі статусом UKR. У масштабах усього Європейського Союзу дорослі чоловіки становлять близько 26,6% усіх отримувачів тимчасового захисту, що дорівнює приблизно 1,15 мільйона осіб.
Паралельно із загальноєвропейськими змінами Польща готує масштабну реформу власного законодавства про громадянство. Як повідомляє Rzeczpospolita, Міністерство внутрішніх справ країни завершує роботу над поправками, які насамперед торкнуться іноземців, зокрема й українців. Саме громадяни України вже багато років залишаються найчисленнішою групою іноземців, які звертаються за польським громадянством.
Проєкт реформи передбачає одразу кілька важливих нововведень. Одним із них стане збільшення мінімального терміну проживання в Польщі, необхідного для отримання громадянства, до восьми років. Водночас поки що остаточно не визначено, чи буде враховуватися період перебування в країні за програмою тимчасового захисту.
Ще однією обов'язковою умовою може стати складання іспиту з польської мови на рівні не нижче B2. За інформацією видання, тест буде побудований за аналогією з данською моделлю натуралізації. Крім перевірки рівня володіння мовою, кандидатам доведеться продемонструвати знання історії Польщі, державного устрою та основних положень Конституції.
У польському МВС наголошують, що отримання громадянства пов'язане не лише з новими правами, а й із високим рівнем інтеграції в суспільство. Саме тому влада вважає за необхідне переконатися, що майбутні громадяни поділяють базові цінності держави та готові дотримуватися її законів.
Ще одним нововведенням стане обов'язкове підписання так званої «декларації лояльності». За словами Мацея Душчика, цей документ має стати додатковим механізмом захисту національних інтересів країни.
Заступник глави МВС пояснив, що Польща не планує вимагати відмови від першого громадянства. Водночас нова система має дозволити оцінювати рівень лояльності особи до польської держави. За його словами, у перспективі розглядається можливість створення правових механізмів, які дозволять позбавляти польського громадянства осіб, чиї дії будуть визнані такими, що суперечать безпеці або національним інтересам країни. Наразі чинне законодавство подібних можливостей практично не передбачає.
Тим часом питання майбутнього тимчасового захисту українців активно обговорюється й в інших країнах Європейського Союзу. У Чехії тривають політичні дискусії щодо подальшої долі цієї програми. Представники окремих політичних сил уже виступають за її дострокове скасування.
Лідер партії «Свобода і пряма демократія» Томіо Окамура раніше заявив, що якби рішення залежало виключно від нього, режим тимчасового захисту для громадян України було б скасовано негайно. На думку політика, кількість українських біженців у Чехії є надто великою, а частина громадян країни нібито висловлює невдоволення такою ситуацією.
Наразі пропозиції щодо реформування системи тимчасового захисту перебувають на етапі підготовки. Водночас остаточне рішення ще не ухвалене, а деталі майбутніх змін можуть бути скориговані під час обговорення в інституціях Європейського Союзу. Якщо ж реформа буде затверджена, після березня 2027 року українців у країнах ЄС можуть очікувати наймасштабніші зміни міграційних правил із моменту запровадження спеціального режиму захисту у 2022 році.
