«Героїзм» під скотчем: як МОК воює з символами України на Олімпіаді

Після шолома Герескевича під заборону потрапив напис на шоломі шорт-трекіста Олега Хандея — і це оголило кризу олімпійського «нейтралітету».



Олімпіада Мілано-Кортіна знову вперлася у старе питання: де закінчується спорт і починається політика. Український шорт-трекіст Олег Хандей каже, що його змусили заклеїти фразу про «героїзм» на шоломі, бо її трактували як натяк на війну.

Напис був цитатою Ліни Костенко: «Where there is heroism, there can be no final defeat». Для спортсмена це — особиста мотивація перед стартом на 1500 метрів. Для олімпійських інспекторів — порушення правил про політичні заяви на олімпійських майданчиках.

Ця історія стала продовженням гучної дискваліфікації Владислава Гераскевича: його «шолом пам’яті» з портретами загиблих українських атлетів МОК визнав політичним меседжем. Обидва кейси показують: символи війни Росії проти України МОК прагне виштовхнути за межі видимого.

За підрахунками редакції «Дейком», тут важливіша не сама фраза чи малюнок, а механіка рішень: «нейтралітет» працює як фільтр, що прибирає з кадру жертву, але не завжди так само чітко маркує агресора. Цим і пояснюється суспільний резонанс.

Олімпійські ігри 2026 року в Мілані, Кортіна - Скелетон - Президент МОК Кірсті Ковентрі зустрічається зі скелетоністом Владиславом Гераскевичем з України - Центр санного спорту Кортіна, Кортіна-д'Ампеццо, Італія - ​​12 лютого 2026 року — Атіт Перавонгмета

Хандей у коментарі назвав вимогу «маркуванням як воєнної пропаганди» і додав, що виконуватиме рішення, аби вийти на старт. Це компроміс спортсмена з системою: він платить видимістю солідарності за шанс показати результат на Олімпіаді.

У кейсі Гераскевича компроміс не спрацював: президентка МОК Кірсті Ковентрі пропонувала варіанти — чорну пов’язку або показ шолома до/після заїзду, — та згоди не було. Далі — дискваліфікація, хоча акредитацію, за повідомленнями, залишили.

Формально МОК спирається на правила Олімпійських ігор, які забороняють політичні заяви у зонах змагань. Але реальний конфлікт — про те, чи є пам’ять політикою. Портрети загиблих і рядок Костенко — це про втрати, а не про партійні гасла.

Саме через це рішення сприймаються як подвійні стандарти. Коли війна триває, будь-яке нагадування про неї стає «політичним» за замовчуванням, навіть якщо воно не містить закликів. Нейтралітет починає означати не рівну дистанцію, а стишення голосу постраждалої сторони.

Показово, що Хандей спочатку не хотів публічності, але, за його словами, його підштовхнув приклад Гераскевича. Тут народжується новий тип спортивної солідарності: атлет не «протестує», а намагається зберегти людський сенс у протоколі змагань.

Українська реакція на історію Гераскевича вже була хвилеподібною — від заяв високопосадовців до підтримки бізнесу й енергетиків. Це важливо і для Хандея: суспільство очікує від атлетів не лише секунд, а й присутності України в міжнародному спорті, коли на фронті — виснаження.

Зимові Олімпійські ігри Мілан-Кортіна 2026 – Швидкісний біг на ковзанах – Мілан, Італія – 12 лютого 2026 року Повідомлення на шоломі українського ковзаняра Олега Гандея під час інтерв'ю біля селища спортсменів у Мілані сьогодні вранці — Ірен Ван

У матеріалі «Дейком» від 11 лютого 2026 року редакція фіксувала, як Київ живе «режимом енергетичного дефіциту» паралельно з олімпійським сюжетом про шолом і «політичну нейтральність». Цей контраст пояснює, чому символи для українців болючіші, ніж для чиновників.

Друга лінія — повернення росіян і білорусів у міжнародні старти під «строгими умовами». МОК намагається зшити розірване спортивне поле, але робить це інструментами регламенту, які погано працюють у війні. Це створює відчуття, що правила — сильніші за мораль.

Росія традиційно таврує «змішування спорту й політики», коли йдеться про обмеження для її атлетів. Водночас сама війна є політикою найвищої інтенсивності, і спроба «не бачити» її в символах інших країн виглядає як інституційна сліпота.

Для МОК ризики інші: якщо дозволити одні «неполітичні» знаки пам’яті, доведеться розбирати десятки інших — від локальних конфліктів до правозахисних меседжів. Тому регулятор обирає просте рішення: заборонити все, що можна прочитати як натяк.

Та простота тут оманлива. Коли фразу Костенко прирівнюють до «war propaganda», організація не просто обмежує шолом — вона втручається у культурний контекст. Для українців цитата — частина канону спротиву й гідності, а не передвиборчий плакат.

Пан Гераскевич — перший український спортсмен, який змагався у скелетоні на Олімпіаді, і був прапороносцем своєї країни під час церемонії відкриття — Алессандра Тарантіно

Це вже не тільки про спортивні санкції, а й про комунікаційну війну. Україна намагається зберегти видимість своїх втрат у глобальному ефірі, тоді як олімпійська система боїться, що змагання перетворяться на трибуну. Зіткнення неминуче.

У короткій перспективі Хандей, імовірно, обере тишу під час стартів — бо будь-який новий жест може коштувати допуску. Але така тиша накопичує напругу: кожна заборона стає новиною й б’є по репутації «нейтрального спорту» сильніше, ніж сам напис.

У середній перспективі МОК доведеться конкретизувати межі: що саме вважається політичною заявою, а що — вшануванням пам’яті. Інакше правила Олімпійських ігор виглядатимуть як гумовий інструмент, який розтягують під ситуацію.

«Дейком» у матеріалі про можливу «відлигу» для Росії у спорті (лютий 2026) вже звертав увагу, що інституції шукають повернення «нормальності», не вирішивши моральної дилеми війни. Історія Хандея — доказ: нормальність не клеїться скотчем.

Тож «шолом», «дискваліфікація», «політичні заяви» й «нейтралітет» — це вже не набір скандальних слів, а нова архітектура міжнародного спорту в час війни. Українські атлети в ній стають тестом: чи здатна Олімпіада визнати реальність, не втративши себе.

Якщо Хандей у суботу вийде на лід із заклеєним написом, це теж буде меседж — тільки не словами. Він покаже, що українці готові грати за правилами, але не готові приймати, коли правила стирають пам’ять.


Ця новина була опублікована у розділі: Світові новини, Суспільство, Політика, Спорт, Аналітика, із заголовком: "«Героїзм» під скотчем: як МОК воює з символами України на Олімпіаді".

Матеріал підготував(-ла): Марія Львівська

Новину опубліковано: 12 лютого 2026 року.

Оновлення в публікації відсутні. Якщо з'являться зміни, про це буде зазначено та описано у кінці публікації.


Останні новини

Вибір редакції

Що відбувається в суспільстві:

День Незалежності України 2026: чи відпочиватимуть українці 24 серпня та що змінилося через воєнний стан

Українцям пояснили, чи стане День Незалежності додатковим вихідним у 2026 році та хто вирішуватиме, чи працювати цього дня.

Зарплати в Україні стрімко злетіли: де платять майже 80 тисяч гривень, а хто отримує менше 23 тисяч

Держстат оприлюднив нові дані про доходи українців. Різниця між найоплачуванішими та найменш оплачуваними професіями перевищує 55 тисяч гривень, а борги із зарплат продовжують зростати.

Лондон — Сідней за три години: чи стане гіперзвукова авіація новою ерою подорожей

Експериментальний літак Invictus може у майбутньому радикально змінити уявлення про далекі перельоти. Розробники говорять про швидкість у п’ять разів вищу за звук, але до комерційних рейсів ще багато років.

Антиукраїнські настрої у Польщі посилюються: чому почастішали напади та до чого це може призвести

Кількість конфліктів за участю українців зростає, політики попереджають про небезпечну ескалацію, а експерти говорять про вплив радикальної риторики та інформаційних кампаній.

«Пістолет біля голови та примус до підпису»: у Раді розповіли про шокуючу історію мобілізації чоловіка з травмою хребта

Житель Кременчука заявив про можливе перевищення повноважень працівниками ТЦК: за його словами, його намагалися направити на службу попри серйозну травму хребта, а під час оформлення документів нібито застосовували погрози.

Настрої в Польщі різко змінилися: нове опитування показало, як тепер поляки ставляться до українців

Свіже соціологічне дослідження зафіксувало зростання кількості поляків, які гірше ставляться до українців, а також зниження підтримки вступу України до ЄС і подальшої допомоги Києву.

Європейські новини:

Антиукраїнські настрої у Польщі посилюються: чому почастішали напади та до чого це може призвести

Кількість конфліктів за участю українців зростає, політики попереджають про небезпечну ескалацію, а експерти говорять про вплив радикальної риторики та інформаційних кампаній.

Путіну потрібна нова війна для «перемоги»: Литва попереджає про можливий удар по Балтії та Польщі

Росія не досягла заявлених цілей в Україні, тому Кремль може шукати новий спосіб продемонструвати силу. У Литві заявляють, що наступною зоною ризику можуть стати країни Балтії та Польща.

Європа вшанує жертв тоталітаризму: сім країн об'єдналися заради меморіалу в Брюсселі

До 2027 року в столиці Бельгії може з'явитися загальноєвропейський меморіал жертвам нацизму та радянського тоталітарного режиму. Ініціативу вже підтримали сім держав, а до проєкту планують залучити інші країни ЄС, бізнес і громадські організації.